Чи складаються акцизні накладні на різницю між обсягами залишків пального, що обліковуються на акцизному складі, що виникла внаслідок впливу змін температури повітря та приведення літрів до температури 15° C?

Відповідно до п. 31 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) облік у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) для пального ведеться в літрах, приведених до температури 15° C. При цьому обсяги відпущеного в місцях роздрібної торгівлі пального, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей Порядку № 408 вважаються обсягами пального в літрах, приведених до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального мають використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Згідно з п. 46 Порядку № 408 для визначення обсягів обігу (крім обсягу реалізації пального через паливороздавальні колонки) та залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, використовуються положення ДСТУ EN ISO 8973:2013 «Гази нафтові скраплені. Розрахунковий метод визначення густини і тиску пари» (далі – ДСТУ EN ISO 8973:2013) та ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 (ГОСТ 8.599-2010, IDT) «Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15° C та 20° C і до умов вимірювання об’єму» (далі – ДСТУ ГОСТ 8.599:2016).

Відхилення між обсягами залишків пального за кожним кодом згідно з УКТЗЕД, що обліковуються в СЕАРП та СЕ платника акцизного податку за акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку за кожним кодом згідно з УКТЗЕД за таким акцизним складом, які виникли внаслідок врахування в СЕАРП та СЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску, є обліковою різницею, якщо її розмір наприкінці календарного року не перевищує 1 відс. обсягу реалізації пального за такий календарний рік в СЕАРП та СЕ окремо за кожним кодом УКТЗЕД (крім скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711), а для скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711, – якщо її розмір не перевищує 3 відс. обсягу реалізації в СЕАРП та СЕ за такий календарний рік (п. 47 Порядку № 408).

На обсяги пального, що не перевищують розміру облікової різниці, які обліковуються в СЕАРП та СЕ, платник акцизного податку має право скласти в одному примірнику та зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки за попередній календарний рік не пізніше 31 січня поточного календарного року (п. 48 Порядку № 408).

Враховуючи вищевикладене, акцизні накладні на різницю між обсягами залишків пального, що обліковуються в СЕАРП та СЕ і фактичними залишками пального на акцизному складі, що виникла внаслідок впливу змін температури повітря складають платники акцизного податку, що є розпорядниками акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі пальним не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки за попередній календарний рік не пізніше 31 січня поточного календарного року у разі, якщо розмір такої різниці не перевищує 1 відс. обсягу реалізації пального за такий календарний рік в СЕАРП та СЕ окремо за кожним кодом УКТЗЕД або 3 відс. для скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711.

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь