Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тварини тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або при ослиненні.
Сказ – природно-вогнищева інфекція. Резервуаром і переносником вірусу є лисиці, але основну загрозу для людей становлять домашні та безпритульні тварини, зокрема собаки та коти, які заражаються сказом на природі через укуси диких тварин.
Вірус у слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли укуси людям, необхідно проводити ветеринарний нагляд впродовж 10 днів з моменту укусу для визначення його безпечності по сказу.
Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими мишами, котами і собаками. Поява диких звірів у денний час в населених пунктах або на господарських об’єктах – це неадекватна поведінка, що є проявом захворювання на сказ.
Якщо медицина ще не може вилікувати хворого на сказ, то з попередженням виникнення цієї хвороби вона успішно справляється шляхом проведення щеплень особам з підозрою на можливе зараження вірусом сказу.
Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.